ПОЯСНЕННЯ: Вара-сакара означає «небажане населення», що порушує спокій усього суспільства. Щоб не допустити такого суспільного порушення, встановлено певні норми, і якщо населення дотримується їх, мир і порядок самі по собі приходять у суспільство і люди отримують можливість використати своє життя для духовного розвою. Коли Господь Кша приходить на Землю, Він дотримується цих правил та норм, щоб підтвердити їхню значимість й необхідність виконання. Господь є батько всіх живих істот, і якщо живі істоти збиваються з пуття, то відповідальність за це посередньо падає і на Господа. Тому щоразу, коли стає помітним нехтування релігійними засадами на впорядкування життя, Господь приходить Сам і направляє суспільство. Однак слід добре пам'ятати, що хоча ми й зобов'язані йти стопами Господа, імітувати Його ми не можемо. Йти стопами і мавпувати — не одне й те ж. Ми не можемо імітувати Господа, підіймаючи пагорб Ґовардгана, як це Він зробив ще в дитинстві. Це понад людські сили. Ми повинні дотримуватись Його настанов, проте ніколи не треба імітувати Його. В рīмад-Бгґаватам (10.33.30–31) сказано:

«Кожен повинен просто додержувати настанов Господа та Його вповноважених слуг. Їхні настанови є благо для нас, і кожній розумній людині слід виконувати їх, як того вимагається, однак треба остерігатись спроб імітувати їх. Не варто намагатись випити океан отрути, мавпуючи Господа іву».

Ми завжди повинні зважати на вище становище īвар — тих, хто насправді керує рухом Сонця й Місяця. Не слід імітувати їх, не володіючи силою таких надмогутніх īвар. Господь іва міг пити отруту, міг проковтнути навіть океан отрути, але якщо звичайна людина спробує випити хоча б дещицю тої отрути, вона одразу ж помре. Є чимало так званих «послідовників» Господа іви, які дозволяють собі палити ґаджӯ (марігуану) та вживають інші наркотики, забуваючи при цьому, що, імітуючи так Господа іву, вони лише накликають на себе швидку смерть. Iснують також так звані «віддані» Господа Кши, що намагаються мавпувати Його рса- лīли (танець кохання), забуваючи про свою неспроможність підняти пагорб Ґовардгана. Найкраще — це не намагатись імітувати всемогутніх, а просто додержувати їхніх настанов; також не варто прагнути посісти їхнє становище, не маючи для цього відповідної кваліфікації. Iснує багато так званих «втілень» Бога, яким бракує всемогутності, що притаманна Верховному Богові.