йаджа-ішіна санто мучйанте сарва-кілбішаі
бгуджате те тв аґга пп йе пачантй тма-крат
йаджа-іша — їжі, яку споживають після виконання йаджи; аіна — їдоки; санта — віддані; мучйанте — звільнюються; сарва — усі різновиди; кілбішаі — усіх різновидів; бгуджате — насолоджуючись; те — вони; ту — але; аґгам — тяжкі гріхи; пп — грішники; йе — ті; пачанті — готують їжу; тма-крат — для чуттєвої втіхи.
Віддані Господа очищуються від усіх гріхів, споживаючи їжу, спочатку запропоновану Йому в жертву. Ті ж, що готують лише задля власної чуттєвої насолоди — воістину споживають один лише гріх.
ПОЯСНЕННЯ: Відданих Верховного Господа, або людей в свідомості Кши, називають сантами, і вони, як це описано в Брахма- сагіті (5.38), завжди сповнені любові до Господа: премджана- ччгуріта-бгакті-вілочанена санта садаіва хдайешу вілокайанті. Між сантами та Верховним Богом-Особою Ґовіндою (який дарує всі насолоди), або Мукундою (який дарує звільнення), або Кшою (всеприваблюючою особою) завжди існують любовні взаємини, й санти не можуть прийняти щось, спочатку не запропонувавши це Верховній Особі. Тому такі віддані постійно здійснюють йаджи різними способами відданого служіння: кīртанам, смараам, арчанам й ін., і це рятує їх від різноманітного забруднення, що виникає внаслідок гріховних зв'язків у матеріальному світі. Решта ж, готуючи страви для себе, тобто для задоволення своїх чуттів, є не лише злодії, але ще й споживають різноманітні гріхи. Чи може бути щасливим злодій і грішник? Це неможливо. Щоб стати повністю щасливими, людям слід навчитись виконувати неважку сакīртану-йджу, цілком усвідомивши Кшу. В протилежнім випадку спокій та щастя на Землі неможливі.
