індрій хі чарат йан мано 'нувідгīйате

тад асйа хараті прадж вйур нвам івмбгасі

індрійм — чуттями; хі — неодмінно; чаратм — що блукають; йат — у кого; мана — розум; анувідгīйате — постійно втягнуто; тат — те; асйа — його; хараті — уносить; праджм — інтелект; вйу — вітер; нвам — човен; іва — як; амбгасі — у воді.


Текст

Як сильний вітер зносить човен в море, так само й одне-однісіньке невиразне почуття, що охопило розум людини, може цілком потьмарити її свідомість.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Якщо всі чуття не залучати до служіння Господу, досить навіть одного найменшого чуттєвого задоволення, щоб збити відданого з шляху трансцендентного розвитку. Як сказано в життєписі Махрджі Амбарīши, всі чуття слід залучити до служіння Кші, бо це — єдиний правильний спосіб контролю розуму.