йатато хй апі каунтейа пурашасйа віпачіта

індрійі прамтгīні харанті прасабга мана

йатата — той, хто докладає зусиль; хі — звичайно; апі — незважаючи на; каунтейа — син Кунтī; пурушасйа — людини; віпачіта — прозорливий; індрійі — чуття; прамтгīні — що легко збуджуються; харанті — кидають; прасабгам — силою; мана — розум.


Текст

Чуття настільки сильні й неспокійні, о Арджуно, що здатні подужати розум навіть проникливої людини, яка намагається керувати ними.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Iснує чимало мудреців, філософів і трансценденталістів, які намагаються оволодіти своїми почуттями, однак, попри їхні зусилля, навіть найвидатніші з них іноді стають жертвами матеріального чуттєвого задоволення через збудливий розум. Навіть Вівмітру, великого мудреця і досконалого йоґа, спокусила Менак, незважаючи на всі його зусилля приборкати почуття за допомогою суворого аскетизму і практики йоґи. Світова історія знає чимало таких випадків. Тобто, поза свідомістю Кши дуже важко володіти своїм розумом й чуттями. Якщо не зосередити розуму на Кші, то неможливо відмовитись од матеріальної діяльності. Практичний приклад дає нам рī Ймунчрйа, великий святий і відданий, кажучи:

«Відтоді, як мій розум заглибився в служіння лотосним стопам Господа Кши, я постійно черпаю в цьому вічно нову духовну радість, і при одній лише думці про статеві зносини з жінкою я відвертаюсь і спльовую».

Свідомість Кши настільки прекрасна й духовна, що матеріальні задоволення самі по собі стають неприємні відданому. Він уподібнюється людині, яка вгамувала голод достатньою кількістю високоякісної їжі. Махрджа Амбарīша переміг великого йоґа Дурвсӯ Муні лише тому, що його розум був заглиблений у свідомість Кши (са ваі мана кша-падравіндайор вачсі ваікуга-ґунуваране).