ПОЯСНЕННЯ: Усі такі визначення духовної іскорки переконливо підтверджують той факт, що індивідуальна душа вічно залишається крихітною атомічною часткою духовного цілого і ніколи не зазнає ніяких змін. Крім того, ці визначення заперечують теорію монізму, яка твердить, що між індивідуальною душею і Вищим духом існує настільки тісний зв'язок, що вони врешті-решт зливаються в одне ціле. Звільнившись від матеріального забруднення, індивідуальна душа може зволіти залишитись духовною іскоркою в сяючих променях Верховного Бога-Особи, однак наймудріші душі прагнуть досягти духовних планет, щоб мати можливість спілкуватись з Богом-Особою.

Слово сарва-ґата (всюдисущий) має велике значення, бо воно пояснює, що живі істоти присутні всюди в Божому творінні. Вони живуть на суші, у воді, в повітрі, в землі й навіть у вогні. Думка, що вони знищуються у вогні — неприйнятна, тому що тут ясно сказано, що душа не горить у вогні. Тому, поза сумнівом, живі істоти присутні й на Сонці, де вони втілені у відповідних формах. Якби Сонце було незаселеним, тоді слово сарва-ґата — всюдисущий — не мало б сенсу.