ПОЯСНЕННЯ: Вища мета імперсоналістів полягає в тому, щоб досягти ступеня брахма-бгӯти, тобто злитись з Абсолютом. Однак, з погляду персоналіста, правдивого відданого Кши, людина повинна піднятись ще вище й стати на шлях чистого відданого служіння. Це означає, що той, хто присвячує себе чистому відданому служінню Господеві, вже перебуває на стадії звільнення, брахма- бгӯти, або єдності з Абсолютом. Не реалізувавши свою якісну єдність із Всевишнім, з Абсолютом, неможливо служити Йому. З абсолютного погляду нема різниці між тим, хто служить, й тим, кому служать, і все ж таки у вищому духовному розумінні така різниця є.

В межах матеріалістичного погляду на життя діяльність задля чуттєвого задоволення неодмінно викликає страждання, але в абсолютному світі для тих, хто віддано служить Кші, страждань немає. У відданого в свідомості Кши нема підстав для журби і жаги. Господь є довершене ціле, і жива істота, яка служить Богові в свідомості Кши, також стає довершеною сама у собі. Вона нагадує річку, яку очищено від бруду. Всі думки чистого відданого Господа звернені до Кши, і цілком природно, що такий відданий завжди щасливий. Він не сумує, втрачаючи, і не прагне придбати щось матеріальне, бо його життя заповнює служіння Господеві. У нього немає прагнень до світських насолод, бо він знає, що кожна жива істота — лише невід'ємна фраґментарна частка Верховного Господа і Його вічна слуга. Він не вважає, що в матеріальному світі хтось вищий, а хтось — нижчий; поняття вищого й нижчого нетривкі, а відданого Господа не цікавить виникнення й зникнення минущого. Для нього золото й камінь — рівноцінні. Це і є стадія брахма-бгӯти, якої чистий відданий досягає дуже легко. На такій стадії існування сама думка про злиття з Верховним Брахманом і знищення власної індивідуальності стає неприйнятною, ідея досягнення раю — фантасмагорією, а чуття нагадують зламані отруйні зуби гадюки. Як нема потреби боятись гадюки із зламаними зубами, так й не треба боятись приборканих чуттів. Для людей, що заражені матеріалізмом, світ сповнений страждань, але для відданих Кши весь світ незугірш од Ваікуги, тобто духовного неба. Найвидатніша особистість у матеріальному всесвіті — не більша за мурашку для відданого Господа. Такого ступеня досконалості можна досягти милістю Господа Чаітанйі, який у цю епоху звіщав чисте віддане служіння.