йад аґре чнубандге ча сукга моханам тмана
нідрласйа-прамдоттга тат тмасам удхтам
йат — те, котре; аґре — спочатку; ча — також; анубандге — наприкінці; ча — також; сукгам — щастя; моханам — ілюзорне; тмана — свого «я»; нідр — сон; ласйа — лінощі; прамда — й ілюзія; уттгам — утворене з; тат — те; тмасам — у ґуі невігластва; удхтам — вважають.
Щастя, яке походить із сонливості, лінощів й ілюзії, оманливе від початку й до кінця, сліпе до самоусвідомлення, — таке щастя породжує ґуна невігластва.
ПОЯСНЕННЯ: Той, хто втішається сном та байдикуванням, безумовно, перебуває в ґуі тьми невігластва, він не розуміє, що треба робити, а чого — не треба. Людину в ґуі невігластва охоплює ілюзія і тому вона не здатна віднайти реальності. Для неї не існує щастя ні спочатку, ні наприкінці. Людина в ґуі пристрасті може зазнати певного ефемерного щастя спочатку і страждань під кінець, той же, хто перебуває в ґуі невігластва, нещасний постійно, від початку й до кінця.
