ПОЯСНЕННЯ: Обмірковуючи питання, що стосуються тіла і його знавця, душі й Наддуші, ми мусимо розглянути три різні теми: Господь, жива істота і матерія. В кожному полі діяльності, в кожному тілі присутні дві душі: індивідуальна і верховна. Наддуша є повновладною експансією Верховного Бога-Особи, Кши, і тому Кша каже: «Я також є тим, хто знає, але не одне окреме тіло, а всі тіла, як Верховний Усевідаючий. Я присутній в кожному тілі у вигляді Парамтми, Наддуші».

Той, хто, виходячи із Бгаґавад-ґīти, в усіх подробицях вивчає питання про поле діяльності й про того, хто знає це поле, зможе досягти знання.

Господь каже: «Я той, хто знає поле діяльності, перебуваючи в кожному окремому тілі». Iндивід може знати своє власне тіло, але він не володіє знанням про інші тіла. Верховний Бог-Особа, що присутній у всіх тілах у вигляді Наддуші, знає все про всі тіла. Господь знає всі тіла всіх різноманітних форм життя. Громадянин може знати все про свою ділянку землі, однак цар знає не лише про справи свого палацу, але й про всі приватні володіння своїх підданих. Так само, жива істота може особисто володіти певним тілом, але Верховний Господь — володар усіх тіл. Цар є справжнім володарем держави, а громадянин — другорядним. Так само і Верховний Господь є верховний володар усіх тіл.

Тіло складається з чуттів. Верховний Господь є Хшīкеа, тобто «володар чуттів». Він — істинний повелитель чуттів, так само, як цар насправді керує всіма державними справами, а влада громадян має другорядний характер. Господь каже: «Я також той, хто знає». Це означає, що Він — верховний знавець, індивідуальна ж душа володіє знанням лише про своє конкретне тіло. У ведичній літературі це виражено таким чином:

Тіло називається кшетра, і в ньому мешкає його власник, а також Верховний Господь, який знає і тіло, і його власника. Тому Його називають тим, хто знає всі поля. Різницю між полем діяльності, тим, хто знає діяльність і верховним знавцем діяльності далі описано так. Досконале знання про природне походження та будову тіла, про справжню природу та статус індивідуальної душі та про істинне верховне становище Наддуші називають у ведичній літературі джна. Це слова Кши. Знання полягає в розумінні того, що душа і Наддуша єдині і все ж таки відмінні одна від одної. Людина, яка не усвідомлює поля діяльності й того, хто знає про діяльність, не володіє досконалим знанням. Потрібно усвідомити становище практі (природи); пуруші (того хто насолоджується природою) й īвари (того, хто знає і керує природою й окремою душею). Треба розрізняти їхні становища. Не можна плутати художника з картиною й мольбертом. Матеріальний світ, тобто поле діяльності, являє собою природу; жива істота насолоджується природою, а над природою та живими істотами стоїть верховний правитель, Бог-Особа. Мовою Вед (ветватара Упанішада 1.12) це виражено так: бгокт бгоґйа прерітра ча матв/сарва прокта трі-відга брахмам етат. Iснують три концепції Брахмана: практі є Брахман у вигляді поля діяльності, джīва (індивідуальна душа) також є Брахман і прагне керувати матеріальною природою, а домінує над цими двома також Брахман, але Він — істинний володар.

У цій главі також буде з'ясовано, що із двох знаючих поле одному властиво помилятись, але другий — непохибний. Один посідає керівне становище, а інший — підлегле. Той, хто ототожнює обох знаючих поле, вважаючи їх одним й тим же самим, суперечить Верховному, який з усією ясністю запевняє тут: «Я також є той, хто знає поле діяльності». Тому людина, що плутає мотузку із змією, не має знання. Iснують різні види тіл і різні власники тіл. Різні тіла існують тому, що кожна окрема душа володіє своєю, притаманною тільки їй, здатністю панувати над матеріальною природою. Однак Верховний Господь також присутній в них усіх як правитель. Тут важливе значення має слово ча, тому що воно вказує на всезагальну кількість тіл. Як стверджує рīла Баладева Відйбгӯшаа, Кша є Верховна Душа, що перебуває в усіх без винятку тілах, поруч з індивідуальною душею. Й тут Кша ясно каже, що Наддуша владарює як над полем діяльності, так і над обмеженою в своїх можливостях істотою, яка насолоджується цим полем.