дйв -птгівйор ідам антара хі
вйпта твайаікена діа ча сарв
дшвдбгута рӯпам уґра таведа
лока-трайа правйатгіта махтман
дйау — від зовнішнього простору; -птгівйо — до Землі; ідам — це; антарам — між; хі — неодмінно; вйпта — охоплене; твай — Тобою; екена — одним; діа — напрямки; ча — і; сарв — усі; дшв — споглядаючи; адбгутам — дивне; рӯпам — форма; уґрам — жахливе; тава — Твоє; ідам — це; лока — планетні системи; трайам — три; правйатгітам — розгублені; мах-тман — о великий.
Хоча Ти один, Ти заповнюєш Собою все небо й усі планети, і весь простір між ними. О великий, дивлячись на цю дивну й страшну форму, всі планетні системи жахаються.
ПОЯСНЕННЯ: Слова дйв-птгівйо («простір між небом і землею») і локатрайам («три світи») мають велике значення в цьому вірші, бо, виявляється, крім Арджуни, всесвітню форму Господа могли споглядати й інші істоти на других планетних системах. Отже, вона йому не примарилась. Усі, кого Господь наділив божественним зором, також бачили всесвітню форму Господа, яку Він явив на полі бою.
