ПОЯСНЕННЯ: Зраділий Арджуна звертається до Кши, називаючи Його лотосооким (очі Кши нагадують пелюстки лотоса), бо в останньому вірші попередньої глави Господь запевнив Арджуну: аха ктснасйа джаґата прабгава пралайас татг. «Я — джерело появи й зникнення всього матеріального творіння». I ось Арджуна в подробицях почув про це від Господа. Далі Арджуна дізнається, що хоча Кша є джерело всього сущого, Сам Він перебуває осторонь усього. Господь сказав у дев'ятій главі, що Він всюдисущий, але це не означає, що Він присутній скрізь особисто. Могутність Кши незбагненна, і Арджуна підтверджує, що цілком усвідомив це.