ПОЯСНЕННЯ: Незбагненні велич і щедроти Кши. Чуття індивідуальної душі обмежені й не дозволяють збагнути всеосяжний характер діяльності Кши. I все ж таки, віддані намагаються зрозуміти Кшу, однак при цьому вони не керуються прагненням повністю усвідомити Його в якийсь певний момент або на якомусь етапі життя. Скоріше, самі теми, що стосуються Кши, настільки до вподоби відданим, що здаються їм нектаром. Тому віддані насолоджуються ними. Бесіди про щедроти Кши та Його різноманітні енерґії приносять чистим відданим трансцендентну насолоду. Тому вони бажають слухати про Його якості й обговорювати їх. Кша знає, що живі істоти не усвідомлюють обсягу Його щедрот, і тому Він погоджується повідомити лише про основні вияви Своїх різноманітних енерґій. Слово прдгнйата («основний») підкреслює, що ми можемо зрозуміти лише декілька основних рис Верховного Господа, бо Його достоїнства безмежні. Неможливо осягнути їх повністю. А слово вібгӯті, в тому розумінні, в якому його вжито в цьому вірші, стосується тих щедрот, за допомогою яких Господь підтримує все творіння. В словнику Амара-коа сказано, що вібгӯті вказує на виняткові щедроти, надзвичайну могутність та достоїнства.

Iмперсоналісти та пантеїсти не можуть зрозуміти ані виняткових щедрот Верховного Господа, ані виявів Його божественних енерґій. Як в матеріальному, так і в духовному світі Його енерґії розподілені по всіх Його різноманітних проявленнях. Кша розповідає тут лише про те, що може безпосередньо сприйняти звичайна людина; отже, далі описано деяку частину Його різноманітної енерґії.