ПОЯСНЕННЯ: Сім віршів, починаючи з цього, розкривають зміст кожного з десяти предметів «Шрімад-Бгаґаватам». Перший з цих предметів стосується до появи шістнадцяти первнів: землі, води і т.д., а також матеріального его, яке складається з матеріального інтелекту і розуму. Вторинне творення — це наслідок взаємодії вищезгаданих шістнадцяти енерґій першого пуруші, втілення Ґовінди в образі Маха-Вішну. Згодом Брахма у своєму трактаті «Брахма- самхіта» (5.47) так описав вторинне творення:

Маха-Вішну — втілення Ґовінди, Господа Крішни, в образі першого пуруші — поринає в містичний сон йоґа-нідру, і кожна поŸра Його трансцендентного тіла містить зародки незліченних всесвітів.

Згідно з висновками Вед, тобто, як зазначено в попередньому вірші, згідно зі рутена, творіння виникає безпосередньо з Верховного Бога-Особи, коли Він проявляє Свої певні енерґії. ТоŸму, хто не визнає погляду Вед, творіння видається породженням матеріальної природи. Такий висновок виникає за браком знання. Веди сходяться на тому, що джерело всіх енерґій (внутрішньої, зовнішньої і межової) — це Верховний Бог-Особа, а за вищенаведеним помилковим висновком творіння виникло з інертної матерії. Ведичний висновок — це трансцендентне світло, а неведичний — матеріальна пітьма. Внутрішня енерґія Верховного Господа невідмінна від Самого Верховного Господа, і, входячи у зв'язок із зовнішньою енерґією, вона вдихає в неї життя. Невід'ємні частки внутрішньої енерґії, що взаємодіють із зовнішньою енерґією, називають межовою енерґією, тобто живими істотами.

Отже, первинне творення приводить у рух безпосередньо Сам Верховний Бог-Особа, Парабрахман, а вторинне творення, що являє собою наслідок взаємодії першоелементів, виконує Брахма. Так весь всесвіт приходить у рух.