тасмд іда даіва-тантра

вйавасйа бгаратаршабга

тасйнувіхіто 'нтг

нтга пхі прадж прабго

тасмт — тому; ідам — цей; даіва-тантрам — чар самого Провидіння; вйавасйа — стверджую; бгарата-шабга — о найліпший з нащадків Бгарати; тасйа — Його; анувіхіта — як бажано; антг — безпорадний; нтга — володарю; пхі — заопікуйся; прадж — підданими; прабго — Господи.


Текст

I тому, найкращий з нащадків Бгарати [Юдгіштгіра], я певний: все, що відбувається, відповідає Господньому задумові. Ти можеш тільки визнати незбагненний Його замисел і неухильно коритися йому. Віднині тобі визначено врядувати, а відтак, володарю, твій обов'язок — опікуватися підданими, що нині позбавлені захисту.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Є відоме прислів'я: господиня вчить невістку повчаючи дочку. Так само вчить світ Господь — повчаючи Свого відданого. Відданому немає потреби навчатися у Господа чогось нового, бо Господь завжди напучує щирого відданого зсередини його серця. Отже, щоразу, коли відбувається вистава освіти відданого, як у випадку з «Бгаґавад-ґітою», це робиться задля добра менш розумних людей. Тож обов'язок відданого — без нарікань приймати всі випробовування, які посилає Господь, розуміючи, що насправді це Його благословення. Бгішмадева порадив Пандавам без вагань почати врядувати державою. Після битви на Курукшетрі нещасні піддані лишились беззахисні і тому ждали, щоб Махараджа Юдгіштгіра узяв владу в свої руки. Чистий відданий вбачає в нещастях Господнє благословення — між тим і другим немає ніякої матеріальної різниці, бо Господь абсолютний.