матта праматтам унматта

супта бла стрійа джаам

прапанна віратга бгīта

на ріпу ханті дгарма-віт

маттам — несвідомого; праматтам — одурманеного; унматтам — божевільного; суптам — того, що спить; блам — дитину; стрійам — жінку; джаам — дурного; прапаннам — того, що здався; віратгам — того, що згубив колісницю; бгīтам — переляканого; на — не; ріпум — ворога; ханті — вбиває; дгарма-віт — той, хто знає релігійні засади.


Текст

Людина, що знає засади релігії, ніколи не вб'є ворога, якщо він втратив пильність або одурманений чимось, не при розумі, заснув, переляканий чи втратив колісницю. Не вб'є він і дитини, жінки, істоти нетямущої, чи того, хто здався на його ласку.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Воїн, обізнаний з релігійними засадами, ніколи не вб'є ворога, який не чинить опору. Колись битви відбувалися на основі релігійних засад, а не чуттєвої втіхи. Заскочивши ворога п'яного, уві сні, в інших вищезазначених випадках, воїн не мав права вбивати його. Війна, яку ведуть на основі релігії, має певні закони. Раніше війни ніколи не проголошували з примхи егоїстичних політиків; у всьому керувалися бездоганними релігійними засадами. Насильство, якщо його чинять згідно з релігійними засадами, незрівнянно вище від так званого «ненасильства».