двітīйа ту бгавйсйа

растала-ґат махīм

уддгарішйанн упдатта

йаджеа саукара вапу

двітīйам — другий; ту — але; бгавйа — задля добра; асйа — цієї Землі; растала — з найнижчих областей; ґатм — пропала; махīм — Землю; уддгарішйан — піднявши; упдатта — встановив; йаджеа — власник або найвищий з тих, хто насолоджується; саукарам — вепряче; вапу — втілення.


Текст

Найвищий, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями, втілився як вепр [друге втілення] і задля добра Землі підняв її з нижчих областей всесвіту.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Як видно з цього вірша, для кожного втілення Бога-Особи зазначено його конкретну місію. Втілення не може приходити без певної місії, і ця місія щоразу непересічна. Виконати її не під силу жодній живій істоті. Метою приходу втілення вепра було підняти Землю з области нечистої матерії, що в районі Плутона. Шукати щось у нечистому місці відповідає природі вепра, і тому всемогутній Бог- Особа явив це чудо асурам, що сховали Землю в нечистому місці. Для Бога-Особи немає неможливого, і хоча Він грає роль вепра, Він завжди зберігає трансцендентне становище і є об'єктом поклоніння Своїх відданих.