ПОЯСНЕННЯ: Коли Махараджа Парікшіт всівся при березі Ґанґи, звістка про це розійшлася цілим усесвітом, і мудреці, мавши могутній розум і усвідомлюючи важливість події, всі прибули туди немовби випадково, дорогою до інших місць прощі. Насправді ж вони прийшли саме щоб побачити Махараджу Парікшіта, а не щоб зробити омовіння у святому місці: адже кожний з них своєю присутністю міг освятити будь-яке місце прощі. Звичайні люди йдуть до місць прощі, щоб очиститися від усіх гріхів, і гріхи прочан лягають на місця прощі важким тягарем. Однак мудреці, приходячи до переобтяжених гріхами місць прощі, своєю присутністю освячують ці місця. Отож мудреці, що прийшли побачити Махараджу Парікшіта, прагнули не очиститися, як те мають на меті звичайні люди, а радше зустрітися з Махараджею Парікшітом. Передбачаючи, що Шукадева Ґосвамі оповідатиме там «Шрімад-Бгаґаватам», вони прийшли в те місце начебто для омовіння. Жоден з них не хотів пропустити цієї виняткової нагоди.