йеш сасмарат пус

садйа уддгйанті ваі ґх

кі пунар дарана-спара-

пда-аучсандібгі

йешм — про кого; сасмарат — згадкою; пусм — особи; садйа — одразу; уддгйанті — очищує; ваі — безперечно; ґх — кожний дім; кім — що; пуна — тоді; дарана — зустріч; спара — дотик; пда — стіп; ауча — омовіння; сана-дібгі — запрошення сісти і інше.


Текст

Коли ми просто згадуємо про тебе, наші оселі одразу освячуються. А що вже казати про змогу бачити тебе, торкатися, омивати твої святі стопи й про нагоду запросити сісти в нашому домі?

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Своїм надзвичайним становищем святі місця зобов'язані присутності великих мудреців та святих. Відомо, що гріховні люди, відвідуючи святі місця, лишають там свої гріхи, і ті чимдалі нагромаджуються. Але присутність святих особистостей знешкоджує скверну накупчених гріхів, і тому милістю відданих та святих, які присутні у місцях прощі, ті місця зберігають свою святість. Якщо свята особистість приходить у дім матеріалістичних людей, нагромаджені гріхи цих занурених у земні насолоди людей безсумнівно знешкоджуються. Насправді святим особистостям від домогосподарів не потрібно для себе самих геть нічого. Єдина їхня мета — освячувати оселі домогосподарів, і тому домогосподарі мають бути вдячні, коли святі та мудреці приходять до їхніх дверей. Домогосподар, який зневажає святу особу, вчиняє тяжкий гріх. Тому сказано, що якщо домогосподар не схилився в поклоні перед святою особистістю зараз як побачив її, він, щоб знешкодити тяжку образу, мусить постити впродовж цілого дня.