свалакта йма-тураґа-йоджіта

ратга мґендра-дгваджам ріта пурт

вто ратгва-двіпапатті-йуктай

сва-сенай діґвіджаййа нірґата

су-алактам — чудово прикрашена; йма — чорними; тураґа — кіньми; йоджітам — запряжена; ратгам — колісниця; мґа-індра — лев; дгваджам — зі стягом; ріта — під захистом; пурт — зі столиці; вта — оточений; ратга — колісницями; ава — вершниками; двіпапатті — слонами; йуктай — так споряджений; сва-сенай — разом з пішими воїнами; діґвіджаййа — щоб підкорити; нірґата — вирушив.


Текст

Махараджа Парікшіт зійшов на колісницю, запряжену вороними кіньми, на його стязі був зображений лев. З такими окрасами серед колісниць, кінноти, слонів та піших воїнів, він вирушив зі столиці підкорювати всі сторони світу.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Військове спорядження Махараджі Парікшіта дечим відрізнялося від того, що мав його прадід Арджуна: Арджунина колісниця була запряжена білими кіньми, а Парікшітова — вороними; Парікшіт мав на стягові лева, а його прадід — Хануманджі. Царська процесія, як у Махараджі Парікшіта, з красиво оздобленими колісницями, кіннотниками, слонами, піхотою та музиками не просто тішить око — таке військове спорядження свідчить про високу культуру суспільства, що дбає про естетичність навіть на полі бою.