ПОЯСНЕННЯ: Молодші брати Махараджі Юдгіштгіри, і раніше вірні послідовники великого імператора, були достатньо освіченими, щоб розуміти, в чому полягає найвища мета життя. Тому вони за прикладом старшого брата рішуче взялись до відданого служіння Господу Шрі Крішні. Засади санатана-дгарми приписують людині, яка прожила вже половину відміряного їй часу, відмовитися від сімейного життя і присвятити себе на усвідомлення власної сутности. Однак така людина не завжди знає, як їй діяти. Буває, що, відійшовши від справ, людина не знає, що їй робити в останні дні свого життя. З цього вірша ми дізнаємося, яке рішення прийняли Пандави. Всі вони почали вдосконалювати віддане служіння Господу Шрі Крішні, Верховному Богові-Особі. Згідно зі Свамі Шрідгарою дгарма, артга, кама і мокша, тобто діяльність задля насолоди її плодами, філософські розумування та звільнення, як їх розуміють певні люди, не є остаточною ціллю життя. Такі цілі ставлять перед собою головно люди, які не мають знання щодо найвищого призначення життя. На нього вже вказав у «Бгаґавад-ґіті» (18.64) Сам Господь, і Пандави мали досить розуму, щоб без вагань стати на цей шлях.