рджан — царю; твай — тобою; анупшнм — як ти запитував; сухдм — за друзів та родичів; на — наших; сухт- пуре — у Двараці; віпра — брахмани; па — прокляттям; вімӯгнм — одурманених; ніґгнатм — вбитих; мушібгі — киями; мітга — між собою; вруīм — рис, який забродив; мадірм — вином; пīтв — напившись; мада-унматгіта — сп'янілі; четасм — з такого розуму; аджнатм — незнайомого; іва — наче; анйонйам — один одного; чату — чотири; пача — п'ять; аваешіт — тепер лишилися.

Ти, царю, розпитувався в мене за наших друзів та родичів у Двараці — то знай, що на них усіх лягло прокляття брахман; через це вони напилися вина з рису, що забродив і, не впізнаючи одне одного, стали битися на киях. Усі вони, крім чотирьох чи п'яти, пішли з цього світу.