нармі — жартівлива мова; удра — дуже відверто; ручіра — приємні; сміта-обгітні — прикрашені усміхом; хе — знак звертання; пртга — сину Прітги; хе — частка, що вказує на звертання; арджуна — Арджуно; сакге — друже; куру-нандана — сину роду Куру; іті — і подібне; саджалпітні — такі розмови; нара-дева — царю; хді — серце; спні — торкають; смарту — згадувані; луганті — переповнюють; хдайам — серце й душу; мама — мої; мдгавасйа — Мадгави (Крішни).

О царю! Його жарти і відверта мова тішили серце, а усміх робив їх ще чудовішими. Його звертання до мене, коли Він казав: «Сину Прітги, друже, потомку роду Куру!», Його сердечність у стосунках зі мною нині зринають у моїй пам'яті і переповнюють моє єство.