вйу — вітер; вті — дме; кгара-спара — пронизливо; раджас — курявою; вісджан — створюючи; тама — темряву; аск — з крови; варшанті — падає дощ; джалад — хмари; бīбгатсам — призвідці нещасть; іва — наче; сарвата — скрізь.

Несамовитий вітер здіймає куряву, від якої западає темрява. Хмари проливають криваві нещастя.