ПОЯСНЕННЯ: Зажити всесвітньої слави може тільки той, хто володіє неабияким багатством або робить щось надзвичайне. А про Махараджу Юдгіштгіру та його дії говорили навіть на вищих планетах: він був чудовий правитель, мав величезні маєтки, славетну дружину Драупаді, підтримку братів Бгіми й Арджуни та неподільну владу над цілим світом, що відомий як Джамбудвіпа. У цьому вірші дуже важливе слово лок. Є багато вищих планет (лок), розсіяних як в матеріальному, так і в духовному небі. У «Бгаґавад-ґіті» (9.25) сказано, що їх можна досягти, якщо діяти в нинішньому житті належним чином. Силою на ті планети не потрапити. Жалюгідні обмежені вчені-матеріалісти та інженери, які винайшли космічні кораблі, що здатні подолати якихось кілька тисяч кілометрів, не дістануть туди доступу. За допомогою космічних кораблів досягти планет з вищим рівнем розвитку неможливо. Змогу вступити до тих щасливих планет отримують, виконуючи жертвопринесення і служіння. На тих, що грішать на кожнім кроці життя, чекає тільки деґрадація до тваринного рівня життя і чимдалі більше матеріальних страждань; за це йдеться у «Бгаґавад-ґіті» (16.19). Завдяки своїм добрим якостям та готовності до жертви Махараджа Юдгіштгіра був такий піднесений і шляхетний, що навіть жителі вищих небесних планет були готові прийняти його до свого кола як рівного.