Шрімад Бгаґаватам. Пісня 1

Глава 11: Господь Крішна вступає у Двараку. Текст 18

враендра пурасктйа

брхмааі сасумаґалаі

акга-тӯрйа-ніндена

брахма-ґгошеа чдт

пратйуджджаґмӯ ратгаір хш

праайґата-сдгвас

враа-індрам — слонів на знак добра і щастя; пурасктйа — пустивши попереду; брхмааі — брахманами; са-сумаґалаі — зі сприятливими ознаками; акга — мушля; тӯрйа — сурма; ніндена — звуками; брахма-ґгошеа — співом ведичних гімнів; ча — і; дт — уславлений; праті — до; уджджаґму — швидко рухались; ратгаі — на колісницях; хш — радісно; праайґата — з любов'ю; сдгвас — з найбільшою шаною.


Текст

Разом з брахманами, що несли квіти, вони на колісницях поспішили Господеві назустріч. Перед ними йшли слони, символ добра і щастя. Звучали мушлі й сурми, лунали ведичні гімни. Так з великою любов'ю вони вшановували Господа.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Коли за ведичним звичаєм вітають велику особистість, створюється атмосфера пошани, просякнута любов'ю та благоговінням. Благодатна атмосфера пошани виникає завдяки описаним вище влаштуванням, де свою роль грають квіти, мушлі, куріння, слони в оздобах і гімни з ведичних писань, що їх співають брахмани. На таких вітаннях почуття і того, хто вітає, і того, кого вітають, дуже щирі.