са в айа сакгй ануґīта-сат-катго
ведешу ґухйешу ча ґухйа-вдібгі
йа ека īо джаґад-тма-лīлай
сджатй аватй атті на татра саджджате
са — Він; ваі — теж; айам — ось; сакгі — подруго; ануґīта — змальовані; сат-катга — неперевершні розваги; ведешу — у ведичних писаннях; ґухйешу — потаємних; ча — як і; ґухйа- вдібгі — від довірених відданих; йа — той, хто; ека — єдиний; īа — верховний володар; джаґат — усього творіння; тма — Наддуша; лīлай — проявляючи розваги; сджаті — створює; аваті атті — також підтримує і руйнує; на — ніколи; татра — там; саджджате — прив'язується до.
ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», вся ведична література уславлює велич Господа Шрі Крішни. Це саме підпирає тут і «Бгаґаватам». Великі віддані й уповноважені втілення Господа, як ось В'яса, Нарада, Шукадева Ґосвамі, Кумари, Капіла, Прахлада, Джанака, Балі та Ямараджа, розширюють Веди, доповнюючи їх багатьма розділами й підрозділами; однак потаємне знання про діяння Господа виклав Його найдовіреніший відданий Шукадева Ґосвамі, і воно міститься саме у «Шрімад-Бгаґаватам». У «Веданта-сутрах» й Упанішадах знаходимо лише непрямі натяки на потаємні розваги Господа. Такі писання, як Упанішади, наголошують головно на тому, що Господь не має нічого спільного з матеріальними уявленнями про Його буття. Його сутність цілковито духовна, і тому Упанішади проводять чітку межу між матерією та Його формою, іменем, якостями, атрибутами; через це нерозумні люди подеколи помилково гадають, що Він безособистісний. Але насправді Він — Верховна Особа, Бгаґаван, а Параматма і безособистісний Брахман — це часткові прояви Його особи.