ПОЯСНЕННЯ: Цей світ порівнюють до лісової пожежі, що спалахує від тертя стовбурів бамбука. Така пожежа спалахує сама, бо ніяка зовнішня причина не змушує дерева бамбуку тертися між собою. Те саме відбувається у матеріальному світі: від гніву людей, що прагнуть панувати над природою, спалахують війни, поглинаючи небажане населення. Так самі собою займаються іноді пожежі або війни, але Господь жодного стосунку до того не має. Він прагне, щоб у творінні панував лад, а тому хоче, щоб людський загал тримався істинного шляху, шляху самоусвідомлення, який веде живу істоту в царство Бога. Господь хоче, щоб усі стражденні люди повернулися додому, до Бога і так позбулись троїстих нещасть матеріального існування; в цьому полягає самий замисел творіння. Але той, хто не збагнув цього і не отямився, страждає в матеріальному світі від нещасть, що їх накидає ілюзорна енерґія Господа. Тому Господь прагне, щоб світом врядував Його істинний представник. Господь Шрі Крішна зійшов, щоб утвердити таке правління та знищити тих, хто перешкоджає розгортатись Його накреслам. Намір Господа — очистити світ від таких людей і встановити миролюбне царство з Його відданим на чолі. Битва на Курукшетрі була частиною того задуму. Тож коли цар Юдгіштгіра зійшов на трон і Махараджа Парікшіт, продовжувач династії Куру, був врятований, Господь почувався цілковито задоволений.