свакīйасйа — Своїх; пра-арбуда — незліченних подихів життя; сада — як; ґошгасйа — Вріндавани; вірахт — від розлуки; пралпн — божевільні розмови; унмдт — через безумство; сататам — завжди; аті — дуже; курван — роблячи; вікала-дгī — чий інтелект збуджений; дадгат — текла; бгіттау — об стіни; ават — завжди; вадана-відгу — Своє подібне до місяця обличчя; ґгаршеа — тручи; рудгірам — кров; кшта-уттгам — виходячи з подряпин; ґаурґа — Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу; хдайе — в моєму серці; удайан — з'являючись; мм — мене; мадайаті — зводить з розуму.

«Від розлуки з численними друзями у Вріндавані, дорогими Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, як життя, Він заговорив, наче божевільний. Його інтелект перестав діяти звичайним чином. День і ніч Він терся місяцеподібним обличчям об стіни, і з подряпини Йому текла кров. Нехай же цей Шрі Чайтан'я Махапрабгу з'явиться в моєму серці і зведе мене з розуму, наділивши любов'ю».