Шріла Бгактівінода Тгакура в своїй «Амріта-праваха- бгаш'ї» наводить стислий огляд вісімнадцятої глави. Якось осіннього вечора, коли місяць був уповні, Шрі Чайтан'я Махапрабгу гуляв понад морем біля храму Айтота. Йому здалося, що море — то Ямуна, і в надії побачити, як Крішна забавляється в її воді з Шріматі Радгарані та іншими ґопі, Він плигнув у воду. Море віднесло Його аж до храму Конарка, і там рибалка впіймав тіло Господа в сіті й витяг на берег, думаючи, що впіймав велетенську рибину. Шрі Чайтан'я Махапрабгу був непритомний, і тіло Його набуло незвичайних обрисів. Лише доторкнувшись до тіла Господа, рибалка збожеволів від екстатичної любові до Крішни. Однак цей шал налякав його, бо він подумав, що в нього вселився привид. Він саме збирався піти на пошуки заклинача духів, коли зустрів на березі Сварупу Дамодару Ґосвамі та інших відданих, що повсюди розшукували Господа. Розпитавши рибалку, Сварупа Дамодара зрозумів, що той у свої сіті спіймав Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу. Рибалка боявся, що в Нього вселився дух, і тому Сварупа Дамодара ляснув його та проговорив маха-мантру Харе Крішна, тим відразу заспокоївши чоловіка. Потім, коли віддані стали голосно співати маха-мантру Харе Крішна, Шрі Чайтан'я Махапрабгу отямився, і вони відвели Його додому.