веура тапа джні йабе, сеі тапа карі табе,

е — айоґйа, мар — йоґй нрі

й н п дукге марі, айоґйа пійе сахіте нрі,

тх лґі' тапасй вічрі

веура — флейти; тапа — аскези; джні — знаючи; йабе — коли; сеі — ті; тапа — аскези; карі — виконуємо; табе — тоді; е — ця (флейта); айоґйа — не гідна; мар — ми; йоґй нрі — гідні жінки; й — що; н п — не дістаючи; дукге — в горі; марі — помираємо; айоґйа — найбільш негідна; пійе — п'є; сахіте нрі — не можемо стерпіти; тх лґі' — через це; тапасй — аскези; вічрі — обдумуємо.


Текст

Ґопі міркували: ÀФлейта зовсім не заслуговує такого щастя. Ми хочемо знати, які аскези вона виконала, щоб і собі пройти через них. Флейта не гідна нектару з Крішниних вуст, але впивається ним. А ми, достойні ґопі, гинемо від горя, дивлячись на це. Отож треба дізнатись, через які аскези пройшла ця флейта в минулому життіÐ».

Комментарий