е-та нрī — цих жінок; раху дӯре — залишаючи; вкша — дерева; саба — всі; тра тīре — на їхніх берегах; тапа каре — виконують аскези; пара-упакрī — добродійники всіх інших живих істот; надīра — річок; еша-раса — рештки нектарного соку; п — дістаючи; мӯла-двре — коренями; каршій — тягнучи; кене — чому; пійе — п'ють; буджгіте н прі — не можемо зрозуміти.

Та що там річки — дерева, які, мов великі аскети та добродійники, стоять на їхніх берегах і служать всім живим істотам, і ті п'ють нектар Крішниних вуст, тягнучи воду з річок своїми коренями. Ми ніяк не збагнемо, звідки в них така жага!