ванде рī-кша-чаітанйа кша-бгвмта хі йа
свдйсвдайан бгактн према-дīкшм аікшайат
ванде — шанобливо схиляюсь; рī-кша-чаітанйам — Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; кша-бгва-амтам — нектар екстатичної любові до Крішни; хі — певно; йа — Він, хто; свдйа — куштуючи; свдайан — спонукав куштувати; бгактн — відданих; према — у любові до Крішни; дīкшм — посвяту; аікшайат — навчив.
Я шанобливо схиляюсь перед Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, що Сам насолоджувався смаком екстатичної любові до Крішни, а тоді навчив цього Своїх відданих. Викладаючи науку екстатичної любові до Крішни, Він втаємничив їх у трансцендентне знання.
Шріла Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха-бгаш'ї» наводить подальший стислий огляд шістнадцятої глави. Коли бенґальські віддані Господа знову прийшли до Джаґаннатга Пурі, побачитися з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу прийшов чоловік на ім'я Калідаса, дядько Раґгунатги даси Ґосвамі. Калідаса скуштував рештки їжі від усіх вайшнавів Бенґалії, навіть од Джгаду Тгакури. Завдяки тому в Джаґаннатга Пурі він здобув притулок Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Коли Каві-карнапурі було сім років, Шрі Чайтан'я Махапрабгу посвятив його в маха-мантру Харе Крішна. Згодом той став найвидатнішим поетом серед ачарій-вайшнавів.
Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу скуштував валлабга-бгоґу, рештки піднесеної Господу їжі, Він став підносити хвалу таким стравам, а тоді нагодував прасадом усіх відданих. Так усі насолоджувались адгарамрітою, нектаром з вуст Господа Шрі Крішни.
