Шріла Бгактівінода Тгакура наводить подальший стислий огляд чотирнадцятої глави. Розлука з Крішною, яку відчував Шрі Чайтан'я Махапрабгу, породила в Ньому надзвичайно піднесене трансцендентне божевілля. Якось Господь стояв біля Ґаруда-стамбги і молився до Господа Джаґаннатги, коли якась орісська жінка, палко прагнучи уздріти Господа Джаґаннатгу, видерлась ногами Господеві на плечі. Ґовінда вилаяв її за це, але Чайтан'я Махапрабгу похвалив її жагу. Коли Чайтан'я Махапрабгу тільки прийшов до храму Господа Джаґаннатги, Він був занурений в любовний екстаз і бачив лише Крішну. Однак коли Він побачив цю жінку, до Нього повернулось усвідомлення навколишньої дійсності і Він побачив Джаґаннатгу, Баладеву й Субгадру. Якось Чайтан'ї Махапрабгу приснився Крішна, і Чайтан'я Махапрабгу поринув у любовний екстаз. Коли Крішна зник з-перед очей Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Він порівняв Себе до йоґі й розповів про те, як цей йоґі споглядав Вріндавану. Iноді Господь проявляв усі ознаки трансцендентного екстазу. Якось уночі Ґовінда й Сварупа Дамодара помітили, що Господа немає в кімнаті, дарма що всі троє дверей до кімнати були замкнені. Помітивши це, Сварупа Дамодара й інші віддані вийшли шукати Господа й знайшли Його непритомного біля брами Сімха-двара. Тіло Його незвичайно видовжилось, і кістки в суглобах від'єднались. Співаючи мантру Харе Крішна віддані поступово привели Шрі Чайтан'ю Махапрабгу до тями і забрали до Його оселі. Якось Шрі Чайтан'я Махапрабгу переплутав піщану дюну Чатака-парвату з пагорбом Ґовардгана й кинувся бігти до нього. Коли Він біг, тіло Його раптом заціпеніло і від великої любові до Крішни в ньому проявились вісім екстатичних змін. Щоб вгамувати Господа, віддані заспівали мантру Харе Крішна.