Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха-бгаш'ї» подає наведений далі стислий огляд десятої глави. Перед Ратга- ятрою бенґальські віддані, як завжди, вирушили до Джаґаннатга Пурі. Раґгава Пандіта взяв із собою всіляких частунків для Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Ці страви наготувала його сестра Дамаянті, і вона ж повкладала все наготоване в торби (джглі). Тому загалом частування, яке приносив Раґгава Пандіта, називали раґгавера джгалі — «торби Раґгави». Пильнував ці раґгавера джгалі Макарадгваджа Кара, житель Паніхаті, що супроводжував Раґгаву Пандіту.

В день, коли віддані прийшли до Джаґаннатга Пурі, Господь Ґовінда розважався у водах озера Нарендра-саровара. Шрі Чайтан'я Махапрабгу разом з відданими також насолоджувався цим обрядом на воді. Як і раніше, Шрі Чайтан'я Махапрабгу прибирав у Ґундічі й співав славетного вірша джаґамохана-парі-му йу. Після кіртану Господь роздав прасад відданим і поїв Сам. Після того Він ліг у Ґамбгірі біля дверей спочивати. Ґовінда, особистий слуга Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, якось переступив через тіло Господа й помасував Йому стопи. Однак вийти Ґовінда не міг і тому того дня не їв прасаду. Приклад Ґовінди показує, що іноді можна порушувати етикет для того, щоб послужити Господу, але ніколи не можна робити так задля того, щоб задовольнити свої чуття.

Ґовінда вмовляв Господа з'їсти всю їжу, якою Його частували віддані з Бенґалії. Всі вайшнави запрошували Шрі Чайтан'ю Махапрабгу до себе додому. Господь прийняв запрошення Чайтан'ї даси, сина Шівананди Сени, й поїв у нього рису з йоґуртом.