стотрам — хвалу; йатра — в якій; таа-стгатм — межове становище; пракаайат — проявляючи; чіттасйа — серцю; дгатте — дає; вйатгм — біль; нінд — огуду; апі — також; прамадам — втіху; прайаччгаті — дає; парīхса — жартів; рійам — красу; бібгратī — приносячи; дошеа — звинуваченням; кшайітм — зменшення; ґуена — хорошими якостями; ґурутм — важливість; кена апі — будь-чим; антанватī — не збільшуючись; према — любові до Бога; сврасікасйа — спонтанної; касйачіт — якоїсь; ійам — це; вікрīаті — діє в серці; пракрій — таким чином.

«Коли закохана чує, як коханий вихваляє її, зовні вона вдає з себе байдужу, але в серці відчуває біль. Коли вона чує від коханого докори, вона вважає їх за жарт і відчуває втіху. Коли вона знаходить у коханому вади, її любов не зменшується, а його достоїнства не посилюють її спонтанного потягу. Так спонтанна любов палає за будь-яких обставин. Отак діє в серці спонтанна любов до Бога».