аґре вīкшйа ікгаа-кгаам ачірд уткампам ламбате

ґуджн ча вілоканн мухур асау ссра парікроаті

но джне джанайанн апӯрва-наана-крī-чаматкріт

блй кіла чітта-бгӯмім авіат ко 'йа навīна-ґраха

аґре — попереду; вīкшйа — побачивши; ікгаа-кгаам — якісь павичеві пера; ачірт — раптом; уткампам — калатання серця й дрож у тілі; ламбате — береться; ґуджнм — ґірлянди з маленьких скойок ґунджа; ча — також; вілокант — угледівши; муху — постійно; асау — Вона; са-асрам — зі сльозами; парікроаті — ходить, плачучи; на у — не; джне — знаю; джанайан — пробудження; апӯрва-наана — як небачений танець; крī — діяльності; чаматкрітм — божевілля; блй — сердешної дівчини; кіла — певно; чітта- бгӯмім — в серце; авіат — увійшов; ка — який; айам — цей; навīна-ґраха — новий вплив екстазу.


Текст

«Побачивши перед Собою павичеві пера, ця дівчина раптом починає тремтіти. Коли Їй трапляється побачити низку ґунджа [маленьких мушельок], Вона заливається сльозами й ридає. Не знаю, що за сила, який новий екстаз увійшов у серце бідолашної дівчини. Під його впливом Вона витанцьовує, наче акторка, що показує на сцені дивовижний, небачений танець».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша («Відаґдга-мадгава»2.15) промовляє Мукгара, подруга бабусі Господа Крішни, розмовляючи з Паурнамасі, бабусею Мадгуманґали.