ппа-нане вішу каіла дараана

рī-раґа-кшетре табе каріл ґамана

ппа-нане — у місці Папанашана; вішу — Господа Вішну; каіла — зробив; дараана — відвідини; рī-раґа-кшетре — до святого місця, що називається Шрі Ранґа-кшетра; табе — тоді; каріл — зробив; ґамана — відхід.


Текст

Відвідавши святе місце за назвою Шіва-кшетра, Чайтан'я Махапрабгу прийшов до Папанашани і там оглянув храм Господа Вішну. Після того Він нарешті прийшов до Шрі Ранґа-кшетри.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Назву Папанашана мають два святих місця: одне лежить за тринадцять кілометрів на південний захід від Кумбгаконам, а друге поряд з річкою Тамрапарні, в області Тірунелвелі, за тридцять два кілометри на захід од Тірунелвелі (Паламакоти).

Шрі Ранґа-кшетра (Шрі Ранґам) — це дуже славетне місце. Воно лежить в області Тіруччгірапаллі, десь за шістнадцять кілометрів на захід од Кумбгаконам і неподалік від міста Тіруччгірапаллі, на острові посеред річки Кавері. Шрі Ранґам — це найбільший храм в Iндії. Він обведений сімома мурами. Підводить до Шрі Ранґама також сім доріг. Давні назви цих доріг такі: дорога Дгарми, дорога Раджамахендри, дорога Кулашекгари, дорога Алінадани, дорога Тірувікрами, дорога Тірубіді Мадамаді-ґайси і дорога Ада-іявала-індани. Храм засновано ще до правління Дгармаварми, який правив до Раджамахендри. У храмі Шрі Ранґам жило багато славетних царів, як-от Кулашекгара та Ямуначар'я (Алабандару). Настоятелями храму були також Ямуначар'я, Шрі Рамануджа, Сударшаначар'я та інші.

Однією з дванадцяти альварів (звільнених осіб, дів'я-сурі) була Ґодадеві, або Шрі Андал, втілення богині процвітання. Вона вийшла заміж за Божество Шрі Ранґанатги і згодом увійшла в тіло Господа. Тіруманґа (також один із альварів), що був втіленням Кармуки, крадіжкою добув гроші й збудував четвертий мур навколо Шрі Ранґама. Відомо також, що альвар на ім'я Тондарадіппаді народився 289 року від початку епохи Калі. Виконуючи віддане служіння, він впав жертвою однієї куртизанки, і Шрі Ранґанатга, побачивши занепад Свого відданого, через одного зі Своїх слуг послав цій куртизанці золоту тацю. Коли в храмі помітили зникнення золотої таці, її почали розшукувати і знайшли в оселі куртизанки. Коли цей відданий побачив милість Ранґанатги, явлену цій куртизанці, він виправив свою помилку. Згодом він збудував третій мур навколо храму Ранґанатги і виростив там сад туласі.

Також у Шрі Ранґамі жив славетний учень Рамануджачар'ї на ім'я Куреша. Сином Куреші був Шрі Рамапіллай, а його сином — Ваґвіджая Бгатта, чиїм сином був Ведав'яса Бгатта, або Шрі Сударшаначар'я. Коли Сударшаначар'я був уже старим, на храм Ранґанатги напали мусульмани і вбили близько тисячі двохсот Шрі-вайшнавів. Божество Ранґанатги тоді перенесли до храму Тірупаті, в царстві Віджая-наґари. Губернатор Ґінґі, Ґоппанар'я, переніс Шрі Ранґанатгу з храму в Тірупаті до міста Сімха-брахма, де Господь перебував три роки. У 1293 році епохи Шака (1371р.н.е.) Божество знову встановили в храмі Ранґанатги. На східній стіні храму Ранґанатги зберігся запис Веданта-дешіки з розповіддю про те, як Ранґанатгу повернули до храму.