ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура вказує, що слово таттваваді стосується до послідовників Шріли Мадгвачар'ї. Щоб відрізнити свою учнівську послідовність од послідовників майаваді Шанкарачар'ї, Шріла Мадгвачар'я назвав свою громаду таттваваді. Ці таттваваді завжди напосідаються на моністів, імперсоналістів, намагаючись розвінчати їхню філософію імперсоналізму. Загалом вони доводять всевишнє становище Верховного Бога-Особи. Взагалі учнівська послідовність Мадгвачар'ї відома як школа Брахма- вайшнавів, тобто вайшнавів, які беруть свій початок від Господа Брахми. З цієї причини таттваваді, тобто послідовники Мадгвачар'ї, не визнають записаний у десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» випадок, коли Господь Брахма впав в оману. Шріла Мадгвачар'я свідомо утримався від коментарів до цієї частини «Шрімад-Бгаґаватам», де згадано брахма- мохану, ілюзію Господа Брахми. Шріла Мадгавендра Пурі був одним із ачарій в учнівській послідовності таттваваді; він визначив остаточну мету трансценденталізму як досягнення чистого відданого служіння, любові до Верховного Бога. Вайшнави, які належать до Ґаудія-сампрадаї, учнівської лінії послідовників Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, відрізняються від таттваваді, хоча й належать до тієї самої Таттвавада- сампрадаї. Тому послідовники Шрі Чайтан'ї Махапрабгу відомі як Мадгва-Ґаудія-сампрадая.

Слово пашанді стосується до тих, хто налаштований проти чистого відданого служіння. Зокрема до них належать майаваді, імперсоналісти. Визначення пашанді дано в «Харі- бгакті-віласі»(1.73), де сказано:

Пашанді — це той, хто вважає, що Верховний Господь Нараяна, Бог-Особа, перебуває на одному рівні з півбогами, яких очолюють Господь Брахма та Господь Шіва. Відданий ніколи не думатиме, що Господь Нараяна перебуває на одному рівні з Господом Брахмою та Господом Шівою. Члени Мадгвачар'я-сампрадаї і Рамануджа-сампрадаї поклоняються переважно Господеві Рамачандрі, хоча Шрі-вайшнави повинні були б поклонятись Господу Нараяні та Лакшмі, а таттваваді — Господу Крішні. Нині у більшості монастирів, що належать до Мадгва-сампрадаї, поклоняються Господу Рамачандрі.

Книжка «Адг'ятма-рамаяна» у главах з дванадцятої по п'ятнадцяту містить розповідь про поклоніння Божествам Шрі Рамачандри й Сіти. Там є розповідь про те, як за часів Господа Рамачандри жив брахмана, який склав обітницю їсти тільки побачившись із Господом Рамачандрою. Iноді Господь Рамачандра за Своїми справами був відсутній у Своїй столиці цілими тижнями, і його піддані не бачили Його весь цей час. Через свою обітницю брахмана цілий тиждень не міг взяти в рот навіть краплі води. Аж за вісім чи дев'ять днів, коли брахмана мав змогу на власні побачити Господа Рамачандру, він переривав свій піст. Помітивши, якої суворої обітниці дотримується брахмана, Господь Шрі Рамачандра наказав Своєму молодшому братові Лакшмані віддати брахмані Божества Сіта-Рами. Отримавши від Шрі Лакшманаджі Божества, брахмана вірно поклонявся Їм до кінця життя. Помираючи, він передав ці Божества Шрі Хануманджі, а той протягом багатьох років носив Їх на шиї і віддано служив Їм. Через багато років, коли Хануманджі пішов у гори, що звуться Ґандга-мадана, він передав Божества Бгімасені, одному з Пандавів, і Бгімасена приніс Їх до свого палацу, де дбав про Них дуже старанно. Останній цар Пандавів, Кшемаканта, поклонявся Божествам у цьому самому палаці. Після цього Божества перебували під опікою царів Орісси, яких звали Ґаджапаті. Від царя Орісси ці Божества отримав Нарахарі Тіртга — один із ачарій в учнівській послідовності, започаткований від Мадгвачар'ї.

Слід зазначити, що цим самим Божествам Рами й Сіти поклонялись ще з часів царя Iкшваку. Члени царського роду, насправді, поклонялись Їм ще навіть до появи Господа Рамачандри. Згодом, за присутності Господа Рамачандри, цим Божествам поклонявся Лакшмана. Як відомо, за три місяці до свого відходу Шрі Мадгвачар'я отримав ці Божества і встановив їх в удупському храмі. Відтоді Божествам поклоняються в цьому монастирі Мадгвачар'я-сампрадаї. Що ж стосується до Шрі-вайшнавів, то, починаючи від Рамануджачар'ї, вони також поклонялись Божествам Сіта-Рами. Божествам Сіта-Рами поклоняються також у Тірупаті та інших місцях. Від Шрі Рамануджа-сампрадаї відходить інша гілка, відома як Рамананді чи Рамат, і послідовники цього відгалуження також дуже ретельно поклоняються Божествам Сіта- Рами. Вайшнави Рамануджа-сампрадаї воліють поклонятись не Радга-Крішні, а Господу Рамачандрі.