кша-нма — святе ім'я Господа Крішни; лока-мукге — з вуст цих людей; уні' — чуючи; авірма — завжди; сеі лока — ті люди; ваішава — відданих; каіла — робили; анйа — інші; саба — усі; ґрма — села.

Постійно чуючи з їхніх вуст святі імена Господа Крішни, жителі інших сіл також ставали вайшнавами.