ПОЯСНЕННЯ: За тих часів у Навадвіпі, святому місці, що було також місцем народження Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, було багато смарт (невідданих, які виконують ведичні обряди). Смартами називають послідовників смріті-шастр. Більшість із них — невіддані, і головна їхня турбота полягає в тому, щоб строго дотримуватись брахманічних принципів. Однак цим людям бракує знання про віддане служіння. У Навадвіпі всі великі знавці писань дотримуються смріті- шастри, і Господь Чайтан'я Махапрабгу не пробував їх навертати. Тому автор «Чайтан'я-чарітамріти» зазначає, що в південній Iндії Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу зі Своєї милості проявив Свою духовну силу, якої не проявляв у Навадвіпі. Тому всі в південній Iндії стали вайшнавами. Це означає, що люди з цікавістю сприймають проповідь тоді, коли є сприятливі умови. Якщо проповідник зустрічає з боку людей, яких він пробує навернути, надто великий опір, йому не варто намагатись серед них поширювати свідомість Крішни. Ліпше піти туди, де умови сприятливіші. Перші спроби започаткувати цей рух свідомості Крішни були зроблені в Iндії, але, поглинуті думками про політику, індійці не підтримали його. Їх зачаровували політичні лідери. Через це ми, виконуючи наказ свого духовного вчителя, вирушили на Захід, і тепер з милості Господа Чайтан'ї Махапрабгу цей рух стає успішним.