ПОЯСНЕННЯ: Як уже згадано вище, «Шветашватара Упанішада»(3.19) виголошує:

Ця ведична мантра чітко стверджує: пуруша махнтам. Слово пуруша означає «особа». У «Бгаґавад-ґіті»(10.12) Арджуна підтверджує, що ця особа — Крішна. Арджуна звертається до Крішни: пуруша ватам — «Ти первинна особа». Отже, пуруша махнтам, згаданий у цьому вірші із «Шветашватара Упанішади», — Шрі Крішна. Його руки й ноги не матеріальні, а повністю трансцендентні. Однак, коли Він сходить, дурні думають, що Він звичайна особа (аваджнанті м мӯг мнушī танум рітам). Той, хто не знає Вед, хто не вивчав їх од істинного духовного вчителя, не знає Крішни. Тому така людина — мудга. Такі невігласи вважають Крішну за звичайну особу (пара бгвам аджнанта). Вони не знають, хто такий Крішна насправді. Манушй сахасрешу качід йататі сіддгайе. Просто досконало вивчити Веди ще не досить для того, щоб збагнути Крішну. Треба отримати милість відданого (йат-пдам). Той, хто не отримав ласки відданого, не може збагнути Верховного Бога-Особу. Арджуна теж каже це в «Бгаґавад-ґіті»(10.14): «Господи, зрозуміти Твою особу дуже важко». Менш розумні люди не можуть зрозуміти Верховного Господа без ласки Його відданого. Тому «Бгаґавад-ґіта»(4.34) містить ще один припис:

Треба звернутись до істинного духовного вчителя і віддатись йому. Тільки тоді можна усвідомити Верховного Бога-Особу як особистість.