ет са стгйа партма-нішгм
адгйсіт пӯрватамаір махадбгі
аха тарішймі дуранта-пра
тамо мукундґгрі-нішевайаіва
етм — цей; са — так; стгйа — повністю втверджений; пара-тма-нішгм — відданість Верховній Особі, Крішні; адгйсітм — вшановуваний; пӯрватамаі — попередніми; махадбгі — ачар'ями; ахам — я; тарішймі — перетну; дуранта-прам — нездоланний; тама — океан невігластва; мукунда- аґгрі — лотосових стіп Мукунди; нішевай — поклонінням; ева — певно.
ПОЯСНЕННЯ: Щодо цього вірша, який являє собою цитату з «Шрімад-Бгаґаватам»(11.23.57), Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура каже, що у відданому служінні є шістдесят чотири елементи, і одне з цих правил — це приймати символічні ознаки сану санн'яси. Якщо людина прийняла санн'ясу, її головне завдання — повністю присвятити своє життя служінню Мукунді, Крішні. Той, хто повністю не присвячує свій розум і тіло на служіння Господеві, не є справжнім санн'ясі. Просто зміна одягу ще не робить з людини санн'ясі. У «Бгаґавад-ґіті»(6.1) сказано: анріта карма-пгала крйа карма кароті йа/са саннйсī ча йоґī ча — санн'ясі є той, хто повністю присвячує себе праці на задоволення Крішни. Санн'яса — це не одяг, це бажання служити Крішні.
Слова партма-нішг означають «бути відданим Господа Крішни». Партм, Верховна Особа, — це Крішна. Īвара парама кша сач-чід-нанда-віґраха. Ті, хто повністю віддали себе служінню лотосовим стопам Крішни, є істинні санн'ясі. Дотримуючись формальних правил, віддані приймають одяг санн'ясі, як це робили попередні ачар'ї. Крім одягу, віддані приймають три данди. Згодом Вішну Свамі вказав, що партма-нішг означає прийняти одяг трі-данді. Щирий відданий до трьох данд додає ще одну, джіва-данду. Санн'ясі-вайшнавів називають тріданді-санн'ясі. Санн'ясі- майаваді приймають тільки одну данду, не розуміючи смислу трі-данди. Багато послідовників Шіви Свамі з часом залишили віддане служіння Господеві (тма-нішг) і стали послідовниками Шанкарачар'ї. Замість того, щоб брати якесь із 108 імен санн'ясі-вайшнави, члени сампрадаї Шіви Свамі ідуть за Шанкарачар'єю і беруть якесь із десяти імен санн'ясі- майаваді. Хоча Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийняв загальновизнану за тих часів форму санн'яси (тобто ека-данда), Він повторював вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» про тріданда- санн'ясу, яку прийняв брахмана з Авантіпури. Так Він непрямо проголосив, що в Його ека-данді, одній данді, містилось чотири з'єднаних данди. Для Шрі Чайтан'ї Махапрабгу екаданда-санн'яса без партма-нішг (відданого служіння Господеві Крішні) неприйнятна.
За точними правилами до трі-данди слід додавати ще одну, джіва-данду. Ці чотири данди, зв'язані воєдино, символізують безкорисливе віддане служіння Господеві. Екаданді-санн'ясі школи майаваді не мають відданості служінню Крішні і тому намагаються розчинитись у сяйві Брахмана, що являє собою проміжний стан між духовним існуванням і матеріальним. Цей безособистісний стан вони вважають за звільнення. Санн'ясі-майаваді, не знаючи, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу був тріданді, вважають Чайтан'ю Махапрабгу за екаданді-санн'ясі. Це наслідок їхньої віварти, запаморочення. У «Шрімад- Бгаґаватам» немає мови про щось таке, як екаданді-санн'ясі. Справді, символом стану санн'яси служить тріданді-санн'ясі. Процитувавши цього вірша із «Шрімад-Бгаґаватам», Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийняв сан санн'яси, рекомендований у «Шрімад-Бгаґаватам». Санн'ясі-майваді, зачаровані зовнішньою енерґією Господа, нездатні зрозуміти думок Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Усі віддані Шрі Чайтан'ї Махапрабгу донині за Його прикладом приймають сан санн'яси, не знімаючи священного шнура і лишаючи на потилиці пасмо волосся. Екаданді-санн'ясі школи майавади знімають священний шнур і зголюють все волосся. Отже, їм незрозумілий смисл тріданда-санн'яси і вони не прагнуть присвятити своє життя служінню Мукунді. Вони думають тільки про злиття з Брахманом, відчуваючи відразу до матеріального існування. Ачар'ї, пропаґуючи дайва-варнашраму (суспільний лад чтур-варйам, за який ідеться в «Бгаґавад-ґіті»), не підтримують ідеї асура-варнашрами, згідно з якою варну визначають за народженням.
Тріданда-санн'ясу прийняв найближчий відданий Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — Ґададгара Пандіта. Він дав тріданді- санн'ясу також Мадгаві Упадг'яї. Відомо, що від цього учня Ґададгари Пандіти, Мадгавачар'ї, почалась сампарадая, що в західній Iндії відома як Валлабгачар'я-сампрадая. Шріла Ґопала Бгатта Ґосвамі, відомий у Ґаудія-Вайшнава-сампрадаї як смрітй-ачар'я, свого часу прийняв тріданда-санн'ясу від Трідандіпади Прабодгананди Сарасваті. Хоча в літературі Ґаудія-вайшнавів немає прямих згадок про тріданда-санн'ясу, перший вірш «Упадешамріти» Шріли Рупи Ґосвамі закликає прийняти тріданда-санн'ясу, приборкавши шість потягів:
«Той, хто на силі приборкувати потяги мови, розуму, гніву, живота, язика та ґеніталіїв, відомий як ґосвамі, і гідний брати учнів по всьому світі». Послідовники Шрі Чайтан'ї Махапрабгу ніколи не приймали санн'ясу за звичаєм майаваді, але ця їхня відмова не підлягає жодній критиці. Шрі Чайтан'я Махапрабгу вшановував Шрідгару Свамі, що був тріданді- санн'ясі, але санн'ясі-майаваді, не розуміючи Шрідгари Свамі, іноді кажуть, що Шрідгара Свамі належав до громади екаданда-санн'ясі-майаваді. Насправді це не так.