ПОЯСНЕННЯ: Це зразкове сімейне життя. Чоловік і дружина живуть разом, і чоловік в поті чола працює, щоб заробити все потрібне для поклоніння Господу Вішну. Дружина вдома готує різноманітні страви для Господа, а чоловік пропонує їх Божеству. Після того вони проводять араті, а тоді роздають членам сім'ї та гостям прасад. За ведичним звичаєм в домі сімейної людини завжди має хтось гостювати. В дитинстві я бачив на власні очі, як мій батько щодня приймав щонайменше чотирьох гостей, і це в ті часи, коли прибуток мого батька був не дуже великий. Однак він без труднощів щодня годував прасадом не менше чотирьох гостей. Згідно з ведами сімейна людина, перш як обідати, повинна вийти надвір і голосно гукнути всіх, хто не має їжі. Він повинен запрошувати людей на прасад. Якщо хтось приходить, господар частує його прасадом, а якщо лишилось мало, він повинен віддати гостеві свою частку. I коли ніхто не відгукнеться, аж тоді він може з'їсти свій обід сам. Отже, сімейне життя — це теж свого роду аскеза. З огляду на це життя сімейної людини називають ґріхастга-ашрам. Людина може щасливо жити в свідомості Крішни з дружиною і дітьми, але разом з тим дотримуватися всіх реґулівних засад, що їх дотримуються в храмах. Якщо в домі сімейної людини немає свідомості Крішни, його оселю називають домом ґріха-медгі. Господарі в свідомості Крішни — це, насправді, ґріхастги, тобто ті, хто з сім'єю, з дітьми живе в ашрамі. Шрі Адвайта Прабгу був зразковий ґріхастга, і Його дім був зразковий ґріхастга-ашрам.