ПОЯСНЕННЯ: Як Навадвіпа, так і Варанасі мали славу великих освітніх осередків. Донині в цих містах живуть великі вчені та знавці писань, але в Варанасі зосереджуються насамперед великі вчені серед санн'ясі-майаваді. На відміну від Навадвіпи, у Варанасі важко знайти відданих. Тому «Шрімад- Бгаґаватам» у Варанасі обговорювали дуже рідко. У Навадвіпі обговорювати «Шрімад-Бгаґаватам» було цілком звичною справою. Після того, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу відвідав Варанасі і перетворив Пракашананду Сарасваті та його учнів у вайшнавів, Варанасі стало подібним до Навадвіпи, бо численні віддані у Варанасі стали обговорювати «Шрімад-Бгаґаватам». Навіть донині на берегах Ґанґи можна почути багато бесід на теми «Шрімад-Бгаґаватам». Там збирається багато вчених і санн'ясі, щоб послухати «Шрімад-Бгаґаватам» і взяти участь у санкіртані.