дйу-патайа ева те на йайур антам анантатай

твам апі йад антара-нічай нану свара

кга іва раджсі внті вайас саха йач чгрутайас

твайі хі пгалантй атан-нірасанена бгаван-нідган

дйу-патайа — панівні божества вищих планетних систем (Господь Брахма та інші); ева — також; те — Тебе; на йайу — не можуть досягти; антам — межі трансцендентних якостей; анантатай — через те, що Ти безмежний; твам апі — Ти також; йат — оскільки; антара — в Собі; аа-нічай — сукупності всесвітів; нану — повелителю; са-авара — що мають різні оболонки; кге — в небі; іва — як; раджсі — атоми; внті — обертаються; вайас — з плином часу; саха — із; йат — що; рутайа — великі особи, що пізнали Веди; твайі — в Тобі; хі — певно; пгаланті — знаходять кінець; атат нірасанена — відкидаючи нижчі елементи; бгават-нідган — чий висновок зупиняється на Тобі.


Текст

«Господи, Ти безмежний, і навіть панівні божества вищих планетних систем, на чолі з Брахмою, неспроможні знайти в Тобі якихось обмежень. Ти Сам не можеш визначити межі Своїм якостям. Незліченні всесвіти, покриті сімома оболонками, обертаються під впливом часу в Тобі, наче атоми в небі. Всі знавці ведичної науки шукають Тебе, відкидаючи один по одному всі матеріальні елементи, аж нарешті приходять до висновку, що Ти досконало охоплюєш в Собі все. Отже, Ти основа всього. Такий висновок усіх, хто досконало пізнав Веди».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.87.41), який промовили уособлені Веди, підтверджує Господь Крішна у «Бгаґавад-ґіті»(7.19):

«Той, хто після численних народжень і смертей здобув істинне знання, віддається Мені, зрозумівши, що Я причина всіх причин і все суще. Такі великі душі трапляються дуже рідко». Навіть обійшовши в пошуках Абсолютної Iстини весь усесвіт, великі вчені та знавці Вед не можуть досягнути остаточної мети. Аж врешті-решт у своїх пошуках вони приходять до Крішни.

Коли мова заходить про Абсолютну Iстину, завжди виникає багато думок, кожна зі своїми «за» і «проти». Ціль таких дискусій — прийти до правильного висновку. Ці дискусії зазвичай називають неті неті («не це, не те»). Такі міркування, як: «Це не Абсолютна Iстина, і це не Абсолютна Iстина», триватимуть доти, доки ми не прийдемо до правильного висновку. Коли ми приходимо до правильного висновку, ми визнаємо за остаточну істину Верховного Бога-Особу, Крішну.