вндване стгіра-чарн нандайан сввалоканаі
тмна ча тад-локд ґаурґа паріто 'бграмат
вндване — у Вріндавані; стгіра-чарн — рухомим і нерухомим; нандайан — живим істотам; сва-авалоканаі — Своїми поглядами; тмнам — Собі; ча — також; тат-локт — бачачи їх; ґаурґа — Шрі Чайтан'я Махапрабгу; паріта — довкола; абграмат — мандрував.
Шріла Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха- бгаш'ї» подає подальший короткий огляд вісімнадцятої глави. У селищі Аріт-ґрама Шрі Чайтан'я Махапрабгу віднайшов два трансцендентні озера, які звуться Радга-кунда і Ш'яма-кунда. Після того в селищі Ґовардгана Господь побачив Божество Харідеви. Шрі Чайтан'я Махапрабгу не бажав вибиратись на пагорб Ґовардгана, тому що цьому пагорбу поклоняються як Самому Крішні. Божество Ґопали зрозуміло думки Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, і тому під приводом порятунку від мусульманського нападу Ґопала перейшов до селища Ґантгулі-ґрама. Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов до Ґантгулі-ґрами і побачив там Господа Ґопалу. Через кілька років Господь Ґопала так само пішов до Матгури, до оселі Віттгалешвари, і пожив там цілий місяць, щоб дарувати Своє товариство Шрілі Рупі Ґосвамі.
Відвідавши Нандішвару, Павана-саровару, Шешашаї, Кгела-тіртгу, Бгандіравану, Бгадравану, Лохавану і Махавану, Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов до Ґокули і нарешті повернувся до Матгури. Побачивши великий натовп у Матгурі, Господь переселився до Акрура-ґгати і звідти щодня ходив до Вріндавани відвідувати Калія-храду, Двадашадіт'я-ґгату, Кеші-ґгату, Раса-стгалі, Чіра-ґгату і Амлі-талу. Багато місцевих жителів помилково визнали рибака в озері Калії за Крішну. Кілька шановних жителів, що прийшли до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, висловили думку, що той, хто приймає санн'ясу, стає Нараяною. Господь виправив їхню помилку. У них прокинулась свідомість Крішни, і вони зрозуміли, що санн'ясі — це звичайна жива істота, а не Верховний Бог-Особа.
Коли Господь омивався в Акрура-ґгаті, Він на довгий час пішов під воду. Балабгадра Бгаттачар'я вирішив повести Шрі Чайтан'ю Махапрабгу до Праяґи, по дорозі відвідавши Соро- кшетру. Коли вони дорогою до Праяґи зупинились біля якогось села, Шрі Чайтан'я Махапрабгу в любовному екстазі знепритомнів. Кілька вояків-патганів, які проїздили поряд, помилково подумали, що Балабгадра Бгаттачар'я зі спільниками отруїв Господа дгутурою і намагався пограбувати Його. З такими думками вояки взяли їх під арешт. Однак, коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу опритомнів, Його супутників відпустили. Господь завів розмову з одним із патганів, якого вважали за святого. На підставі Корану Шрі Чайтан'я Махапрабгу довів, що людина повинна служити Крішні. Після того старшина вояків, якого звали Віджулі Кган, покорився Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і разом із своїми прибічниками став відданим Господа Крішни. Нині те село відоме як село вайшнавів- патганів. Омившись у Ґанзі в Соро, Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов до Праяґи, де зливаються три річки: Ґанґа, Ямуна і Сарасваті.