ПОЯСНЕННЯ: Є три рівні пізнання Абсолютної Iстини: безособистісний Брахман, Параматма і Верховний Бог-Особа, Бгаґаван. Усі ці три прояви суть одна й та сама істина, але Брахман, Параматма і Бгаґаван — це її три різні аспекти. Хто розуміє Брахман, того називають брахманою, а коли брахмана береться віддано служити Господеві, його називають вайшнавою. Якщо людина не усвідомила Верховного Бога- Особу, її пізнання безособистісного Брахмана недосконале. Брахмана може повторювати мантру Харе Крішна на рівні намабгаси, але не на рівні чистої вібрації. Коли брахмана береться служити Господеві, повністю розуміючи свої вічні стосунки з Господом, його віддане служіння зветься абгідгея. Коли людина досягає цього рівня, її називають бгаґаватою або вайшнавою. Це вказує на те, що вона вільна від скверни і прив'язаності до матерії. Господь Крішна підтверджує це в «Бгаґавад-ґіті»(7.28):

«Особи, які діяли доброчесно за попереднього життя й за цього і цілковито очистились від гріховної діяльності, звільнюються від оманливої двоїстості і беруться рішуче служити Мені».

Брахмана може бути дуже великим вченим, але це не означає, що він вільний від матеріальної скверни. Щоправда, забруднення брахмани належить до ґуни добра. У матеріальному світі є три ґуни: добро, страсть і невігластво, — і всі вони являють собою просто різні рівні забруднення. Брахману, який не піднявся над цією скверною і не прийшов на рівень безкорисливого відданого служіння, не можна визнати за вайшнаву. Iмперсоналіст може усвідомлювати Брахман, безособистісний аспект Абсолютної Iстини, але його діяльність обмежена безособистісним рівнем. Iноді імперсоналіст уявляє собі форму Господа (саґуна-упасана), але такі спроби ніколи не допоможуть йому досягти повного духовного розуміння. Iмперсоналіст може мати себе за брахману і перебувати в ґуні добра, але все таки він зумовлений однією з ґун матеріальної природи. Це означає, що він ще не звільнений, бо звільнення може досягнути тільки повністю вільний від впливу ґун. В будь-якому разі, філософія майавади тримає людину зумовленою. Якщо людина належним чином отримує посвяту і так стає вайшнавою, вона само собою стає і брахманою. Щодо цього немає ніяких сумнівів. Це підтверджує «Ґаруда Пурана»:

«З багатьох тисяч брахманів може один стає достойним проводити яґ'ю. З багатьох тисяч таких достойних брахманів може один повністю усвідомлює філософію веданти. З багатьох мільйонів вчених знавців веданти може один є вішну- бгакта, відданий Господа Вішну. Він найвищий з усіх».

Не ставши брахманою, повністю наділеним всіма потрібними якостями, неможливо проґресувати в пізнанні духовної науки. Справжній брахмана ніколи не заздрить вайшнавам. Якщо він заздрить, його вважають недосконалим неофітом. Брахмани-імперсоналісти завжди виступають проти засад вайшнавізму. Вони заздрять вайшнавам, тому що не знають мети життя. На те віду свртга-ґаті хі вішум. Однак, коли брахмана стає вайшнавою, двоїстість зникає. Якщо брахмана не стає вайшнавою, він, безперечно, падає з рівня брахмани. Це сказано також і в «Шрімад-Бгаґаватам»(11.5.3): на бгаджантй аваджнанті стгнд бграш патантй адга.

Ми можемо на власні очі побачити, що за цієї епохи Калі багато так званих брахманів заздрять вайшнавам. Осквернені епохою Калі брахмани вважають поклоніння Божествам за виплід уяви: арчйе вішау іл-дгīр ґурушу нара-матір ваішаве джті-буддгі. Такі осквернені брахмани можуть напоказ уявляти форму Господа, але насправді вважати Божество у храмі зробленим із каменю чи дерева. Крім цього такий осквернений брахмана вважає ґуру за звичайну людину і заперечує проти того, щоб рух свідомості Крішни виховував вайшнавів. Багато так званих брахманів пробують боротися з нами, кажучи: «Як ви можете робити брахманів з європейців чи американців? Брахмана може народитись тільки у родині брахмани». Вони не зважають на те, що такого не сказано ніде у явлених писаннях. Господь Крішна виразно зазначає у «Бгаґавад-ґіті»(4.13): чтур-варйа май сша ґуа-карма-вібгґаа — «Відповідно до трьох ґун матеріальної природи й діяльності, пов'язаної з ними, Я створив чотири класи людського суспільства». Отже, брахмана — це не породження кастової системи. Він стає брахманою тільки за рахунок своїх якостей. Так само вайшнава не належить до якоїсь окремої касти — його статус визначають за його відданим служінням.