Подальший короткий огляд цієї глави наводить Шріла Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха-бгаш'ї». Після свята Ратга-ятри Шрі Адвайта Ачар'я Прабгу провів поклоніння Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, підносячи Йому квіти й туласі. Шрі Чайтан'я Махапрабгу на відповідь провів поклоніння Адвайті Ачар'ї, підносячи Йому квіти й туласі, які залишились на таці з підношеннями, і промовляючи мантру: йо 'сі со 'сі намо 'сту те («Ти є той, хто Ти є, але Я схиляюсь перед Тобою»). Потім Адвайта Ачар'я Прабгу запросив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу на прасад.

Коли Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу святкував із відданими церемонію Нандотсава, Він передягся у пастушка. Церемонія була дуже веселою. Потім Господь та Його віддані відзначали Віджая-дашамі, день, коли Господь Рамачандра завоював Ланку. Усі віддані зображали воїнів Господа Рамачандри, а Шрі Чайтан'я Махапрабгу всіляко проявляв трансцендентне блаженство в екстазі Ханумана. Після того Шрі Чайтан'я Махапрабгу та Його віддані святкували багато інших церемоній.

Врешті-решт Шрі Чайтан'я Махапрабгу попрохав усіх відданих повертатися до Бенґалії. Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу відрядив Ніт'янанду Прабгу до Бенґалії проповідувати, а на допомогу Йому послав також Рамадасу, Ґададгару дасу та кількох інших відданих. Через Шрівасу Тгакуру Шрі Чайтан'я Махапрабгу дуже смиренно передав Своїй матері трохи прасаду від Джаґаннатги разом з деяким вбранням, що було на Господеві Джаґаннатзі. Прощаючись із Раґгавою Пандітою, Всудевою Даттою, жителями Куліна-ґрами та іншими відданими, Господь підносив хвалу їхнім трансцендентним якостям. Рамананда Васу і Сат'яраджа Кган задали Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу деякі запитання, і Він напутив їх, кажучи, що всі сімейні віддані повинні служити вайшнавам, які цілковито присвятили себе оспівуванню святого імені Господа. Він дав настанови всім вайшнавам із Кганди, а також Сарвабгаумі Бгаттачар'ї та Від'я-вачаспаті, і прославив Мурарі Ґупту за його непохитну віру в лотосові стопи Господа Рамачандри. У відповідь на смиренну молитву Всудеви Датти Він проголосив, що Господь Шрі Крішна здатний звільнити всі зумовлені душі.

Після того, коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу приймав прасад у домі Сарвабгауми Бгаттачар'ї, зять Сарвабгауми, Амоґга, стурбував родичів своїми критичними висловами. Наступного ранку він занеміг на хворобу вісучіка (холера). Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу змилостився над ним і врятував його від смерті, а також надихнув повторювати святе ім'я Господа Крішни.