Вдягнувшись як вайшнава, Махараджа Пратапарудра без супроводу зайшов до саду в Балаґанді і почав декламувати вірші з «Шрімад-Бгаґаватам». Скориставшись із нагоди, він став масажувати лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. В екстазі любові до Крішни Господь обійняв царя і дарував йому Свою милість. Після того в саду роздавали прасад, і Господь Чайтан'я також поїв там. Потім колісницю-ратгу Господа Джаґаннатги ніяк не могли зрушити з місця, і цар Пратапарудра привів багато слонів, щоб потягнути її, але й вони її не зрушили. Побачивши це, Господь Чайтан'я став пхати колісницю головою, і колісниця покотилась. Далі віддані потягли колісницю за мотузки. Біля храму Ґундіча є приміщення, яке називають Айтота, і його відвели під житло для Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Коли Господа Джаґаннатгу посадовили на трон у Сундарачалі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу побачив храм як Вріндавану. В озері за назвою Iндрад'юмна Господь влаштував розваги у воді. Дев'ять днів поспіль під час Ратга-ятри Господь залишався у Сундарачалі, і п'ятого дня Він разом із Сварупою Дамодарою спостерігав за розвагами Лакшмі, богині щастя. В цей час вони багато розмовляли про ґопі. Коли ратгу потягнули назад і віддані знову стали співати, Господь попрохав двох відданих із Куліна-ґрами — Рамананду Васу і Сат'яраджу Кгана, щоб вони щороку приносили шовкові мотузки на свято Ратга-ятри.