ПОЯСНЕННЯ: Веди поділяють на три частини: карма-канда, ґ'яна-канда і упасана-канда. Ці частини мають справу з корисливою діяльністю, емпіричним філософствуванням та поклонінням. Веди містять поради щодо поклоніння різним півбогам, а також Господу Вішну. У цьому вірші, зацитованому з «Падма Пурани», Господь Шіва дає відповідь на запитання богині Дурґи. Цей вірш уміщено також до «Лаґгу-бгаґаватамріти»(2.4) Шріли Рупи Ґосвамі. Слова вішор рдганам стосуються поклоніння Господу Вішну, або Крішні. Отже, найвища форма поклоніння — це задовольняти Верховного Бога-Особу, Шрі Крішну. А остаточний висновок полягає в тому, що в поклонінні Господу Вішну ще ліпше служіння — це поклонятись відданому Господа Крішни. Є різні віддані: у шанта-расі, у дас'я-расі, сакг'я-расі, ватсал'я-расі та мадгур'я-расі. Хоча всі раси належать до трансцендентної сфери, найвищий трансцендентний смак — це мадгур'я-раса. А з цього випливає, що найвища духовна діяльність полягає в поклонінні відданим, які служать Господеві в мадгур'я- расі. Шрі Чайтан'я Махапрабгу та Його послідовники поклоняються Господу Крішні головно в мадгур'я-расі. Тимчасом інші вайшнавські ачар'ї рекомендують різні форми поклоніння тільки до рівня ватсал'я-раси. Тому Шріла Рупа Ґосвамі у «Відаґдга-мадгаві»(1.2) називає вчення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу найвищим з усіх:

Шрі Чайтан'я Махапрабгу з'явився за цієї епохи Калі, щоб показати незрівнянність мадгур'я-раси, тим самим даруючи дар, якого не давав жоден ачар'я і жодне втілення. Через це Шрі Чайтан'ю Махапрабгу визнають за найщедріше втілення. Тільки Він поширював любов до Крішни, показуючи незрівнянну досконалість цієї любові в расі кохання.