ПОЯСНЕННЯ: Це приклад взаємних почуттів пана і слуги. Слуга думає про себе, що він найнечистіший з нечистих і що пан не повинен до нього доторкатись, а пан думає, що, занечистившись спілкуванням з такою кількістю нечистих живих істот, Він повинен для очищення доторкнутись до чистого відданого, як оце Харідаса Тгакура. Насправді, і слуга, і пан чисті, бо ні той, ні другий не стикаються з брудом матеріального існування. Вони вже однакові якісно, бо обидва найчистіші з чистих. Однак з погляду обсягу між ними є різниця, бо пан безмежний, а слуга обмежений. Отож слуга завжди залишається підлеглим панові, і ці стосунки вічні й непорушні. Щойно слузі хочеться стати паном, він падає в майу. Під вплив майі істота потрапляє через те, що зловжила своєю свободою волі.

Філософи-майаваді тлумачать рівність пана і слуги як рівність кількісну, але не можуть пояснити чому тоді слуга, якщо вже він рівний панові, падає жертвою майі. Вони запевняють, що як тільки слуга, жива істота, вивільниться з лабет майі, він одразу знову стане так званим паном. Таке пояснення аж ніяк не можна визнати задовільним. Пан необмежений і тому не може стати жертвою майі, бо тоді Його необмеженість була б неповноцінна й обмежена. Отже, пояснення майаваді хибне. Iстина полягає в тому, що пан є завжди пан і завжди необмежений, а слуга обмежений і тому іноді потрапляє в лещата майі. Майа — це теж енерґія пана і теж необмежена. Тож обмежений слуга, чи обмежена жива істота, змушений залишатись під впливом енерґії пана, майі. Звільнившись від впливу майі, можна знову стати чистим слугою і якісно рівним Господеві. Стосунки пана і слуги тривають, тому що один безмежний, а другий обмежений.